между прочим я трезвый:

сначала от счастья.
потом от страха.
Сегодня я плакал во сне.

недавно ездил опять в город скорби. месяц выдумывал предлоги чтобы не ехать... ан нет, все тки совесть пересилила. поехал, да.

смутная тревога в электричке и вот, на знакомой платформе навалилась тяжелая ватная тоска. год назад в это самое время....
и я пошел.
так и не нашел в себе смелости свернуть в его двор. то ли слишком светло толи слишком бесполезно.
потом друзья с суетливостью помойных мух поспешили сообщить мне все новые подробности. меня бросили потому что (цитирую)
ТАК БЫЛО НАДО.
он возомнил себя кем - решать мою судьбу с учетом страха передо мной и явно более низким уровнем.
мнооо еще узнал о том как низок может быть человек....

и все же он мне еще снится.

естественно я надрался.
хотел ехать обратно только к следующему вечеру, но не выдержал - каждый вздох в этом месте дается с болью.
уехал на шестичасовой электричке.
я вернусь туда максимум еще раз - забрать остатки личных вещей. потому что этот огонь ненависти как будто кто-то раздувает изнутри.
мне станет хорошо только когда я узнаю что он наказан.
вот такой я нетерпимый.

заляпал черным.

смывать не имеет смысла.

временами я чертовски умен и красив.

временами.

... а воздух к ладоням липнет...
рыбы, рыбы в толще знойного утра...
а вчера я смотрел на то ак в воде отражался летящий самолет и мне казалось что он глубоко -
глубоко под водой, за облаком скрылся.

нельзя снимать черное - иначе беда, иначе совсем растворишься в солнце -
дни проходят, все как всегда -
бегущие строки чужих откровений, презренье к себе, пониманье - что жизнь - не буйная драма, а привязка к дивану - черточки больше не собираются в образы.
я кончился.
я теперь домашний. выброшен на берег.
цепяюсь за эпатажные детали - эпатирую зеркало, больше некого.
а больше всего конечно сплю и мечтаю -
о холоде,об окончании лета, о фарфоре и грязном граните, дороге в дождь по заросшему кладбищу....
божже мой, как затягивает этот сонный стоячий воздух пронизанный солнцем.....

В Європі набуває популярності нова молодіжна субкультура. Чи приживеться вона в Україні?...
Коли приїжджаєш в якесь європейське місто чи то містечко і спостерігаєш за їхньою молоддю, різко впадає в око певна частина молодих людей, яка вирізняється дещо незвичним іміджем з переважанням чорних барв та історичних елементів у одязі. Ця молодь стала невід’ємним елементом екстер’єру древніх європейських вулиць.. Часто групи цих “темних” хлопців та дівчат можна зустріти поблизу старовинних будівель, замків, на цвинтарях або в особливих клубах.
“Металісти? Сатаністи? Гомосексуалісти? Сектанти? Може, якийсь фільм знімають, а можливо, студенти якогось театрального училища вийшли пива попити?” – подумає непосвячений український обиватель, бо хто ж йому відкриє очі на таку поширену в Європі та Новому Світі і таку незнану в Україні молодіжну субкультуру як готи.
Мабуть, буде важко в цій коротенькій статті описати готичну молодь, бо навіть всередині цієї субкультури існує безліч течій, які на перший погляд є навіть антагоністичними. Але це тільки поверхнева візія. Щоб зрозуміти, що їх об’єднує, спробуймо вдатися до генези готичного руху.
Уперше ті, кого називають готами, з’явилися в кінці 70-х як інтелектуальна гілка пост-панкової культури. Так спершу охрестили групи, музика яких була, на думку музичних критиків, готичною, себто лякаючою, жахливою, адже в англійському значенні саме таке означення і має цей термін, напр. “готичний роман”. Готами охрестили фанів таких рок-груп, як “London After Midnight”, “Bauchaus”, згодом у 80-х “The Cure”, “The Sisters of Mercy”. Наслідуючи імідж і світогляд своїх кумирів, ця молодь почала носити чорний одяг, що символічно мав би означати жалобу по цьому світі, похмурість і скорботу, з іншого боку, це - свого роду соціальний протест проти строкатої безтурботності суспільства чи то радше маси, спосіб зовнішнього вирізнення серед байдужого натовпу, але чорний колір – протиставлення кольоровості, а не білому.
Мабуть, після цього матеріалу в читача виникнуть запитання: “А чому стільки похмурості? Чому таке прагнення бачити світ у темних кольорах? Невже в житті цих молодих людей немає місця для радості й розваг?” І, можливо, в чомусь він буде мати рацію. Проте, вдаючись детальніше в цей молодіжний рух (хоча й рухом його важко назвати), варто завважити, що імідж, музика, відео, арт є всього лиш зовнішньою екзотерикою, доповненням світогляду та ідеології. Те, що для пересічної людини видається дивним, депресуючим, гнітючим чи моторошним, готи сприймають як належне, як невід’ємний чинник буття. Іншими словами - пізнавати радість життя через усвідомлення його темних сторін: смерть, біль, депресія.
У багатьох моментах світогляд готів є надто індивідуалістичний, що спонукає молодь заглиблюватися в себе, не будучи активним для оточуючих. І це, мабуть, найбільш негативна риса готичного світогляду, свого роду особистісний егоїзм. Це також притягує до субкультури різного роду релігійних збоченців на кшталт сатаністів, антитеїстів чи окультистів. Хоча в більшості готи є християнами, можливо не зовсім практикуючими, як і більшість молоді сьогодні, проте зустрічаються і язичники (які швидше є любителями древностей), агностики та атеїсти.
Щодо іміджу і його барв, варто зауважити, що використовують готи вишневі та гранатові кольори, а також білі моцартівські сорочки. Свої ноги вони взувають у міліарні боти, а також відповідного стилю інше взуття. У багатьох країнах існують навіть цілі спеціалізовані фірми з виробництва та реалізації такої продукції. Серед чоловічих головних уборів найчастіше зустрічаються капелюхи або й циліндри. Дівчата надають перевагу пишним платтям, із корсетами чи без них, ренесансового та вікторіанського періоду, та й, взагалі, у зовнішності готок, чи то готес вирізняється підкреслена еротичність. Поширеними елементами готичного гардеробу є шкіряні плащі, штани, спідниці і т.д. Особливим елементом готського (і тільки їхнього) іміджу є шипастий нашийник, що символізує залежність і неволю людини від багатьох умовностей, від “суспільного ярма”.
Багато готів носили й носять довге волосся, також виголюють скроні та потилицю. Поширеною зачіскою є т.зв. “гніздо” – це коли голова навколо виголена, а зверху начіс волосся, як в Івана Підкови на старовинній гравюрі. Хоча дехто і носить чорний ірокез, але це як пережиток постпанк-протоготичного періоду.
Щодо символів і прикрас, якими послуговується готична молодь, досить популярними є єгипетська (Анк, око Осіріса) та християнська, а також різноманітні язичницькі знаки (сонце, свастика, молот Тора), кажани, павуки, черепасто-кісткасті прикраси, стилізовані візерунки “тату” чи народного орнаменту. Віддаючи перевагу сріблу чи нікельованим металам, золоті прикраси чи будь-які інші з жовтих металів готи вважають не стильними.
Досить часто через макіяж готів плутають із блекерами, які, власне, частково і перейняли його: вибілене лице, підведені чорним очі, такого ж кольору губи й манікюр. Звичайно ж, навіть у країнах, де громадяни є нібито взаємотолерантними, досить часто готи піддаються соціальній агресії, тому не кожного дня вони користуються своїм іміджем, а радше на вечірках, концертах та фестивалях. Щодо зовнішньої естетики серед готів немає якихось приписів чи уніформованості, бо ця субкультура в багатьох моментах є глибоко індивідуалістичною.
Однією з особливостей готичного руху є те, що серед екстремальних субкультур це, мабуть, єдина, яка за всіма ознаками є клубною. У великих містах існують готичні клуби, де ж їх немає, готи тусуються у певні дні в андеграундних клубах. Готичні вечірки складаються, як правило, із виступів музичних груп, які творять в готичних та кологотичних стилях, театралізованих перформенсів, відео, арт та поетичних частин, а також само-собою танцпрограми.
У багатьох країнах світу відбуваються готичні фестивалі, які збирають до трьох десятків тисяч цієї чорної молоді. Найбільші це Wave Gotik Trеfen, Mera Luna, Zillo, у Східній Європі - Castle Party (Польща), Menuo Juodaragis (Литва).
Та що таке гот без музики? Але тут слід розрізняти музику яка є готичною, музику, яку слухають готи, і музику, під яку танцюють готи (тобто клуберська). Власне готична музика веде своє походження, ми про це вже згадували, від пост-панку, а також від етнічної та класичної музики, згодом сюди вкрапились і електронні завороти. Проте в кінці 80-х до саунду готичних ватаг додається металічний драйв гітар (Lacrimosa, Love Like Blood, etc.), а на початку 90-х і до сьогодні багато метал-команд починають використовувати готичні ритми, глибокий чоловічий та оперний жіночий вокали, симфонічні та фолькові елементи (Theatre of Tragedy, Anathema, Paradise Lost, My Dying Bride), внаслідок чого виникають doom та gothic-metal. Разом із групами до готичної субкультури долучається значна частина металістів. Хоч doom і не є чисто готичною музикою, радше зготизованим death metal-ом, зате gothic metal можна сміливо назвати стовідсотковою готикою, гідним спадкоємцем і продовжувачем традицій gothic rock-у.
Проте музичні вподобання готів не обмежуються цими вузькими рамками. Полюбляють вони музику різнопланову, класичну, однак в основному мінорну, похмуру і меланхолійну або піднесено-врочисту, вагнерівського штибу, ну, такі вони вже, ті готи, сумні люди і водночас життєлюби. Популярними є також фольк та неофольк, середньовічна музика, ethereal, електронізовані стилі, такі як dark-ambient, dark-wave.
Загалом, поняття “готична” є швидше означенням атмосфери, яку ця музика передає, ніж характеристикою стилістичних прийомів у виконанні.
Окремий пласт - музика, яку прокручують готичні діджеї на gothic-party. Взагалі, electro та industrial до готики почали долучатись досить давно, саме це і сформувало її клубність. Дехто називає ці напрямки попсовими і, можливо, у чомусь має рацію, але використовуючи drum’n’bass-ові, techno чи break-beаt-ові ритми, електронні ефекти і певного роду симфонізм, такі денсові стилі, як dark-elektro, EBM, synth-goth, все ж намагаються передавати похмуру атмосферу, меланхолійність та містичність.
Варто відмітити, що готика в самому корені не є тінейджерською. Готи, з якими я знайомий, чи ті, яких доводилось бачити на готичних фестивалях, здебільшого давно залишили позаду шкільні лавки, а дехто навіть спудейські кафедри.
На початку 90-х готичним рухом зацікавився кінематограф, тому готи стають головними героями таких відомих фільмів, як “Едвард Руки-Ножиці”, “Наречена Чакі”, “Ворон”. Остання стрічка-трилогія надала нового дихання готичному підпіллю, яке на той час досить підупало. Також новою підмогою для готів усіх країн і континентів стала мережа Інтернету. З’являється ціла готична веб-індустрія: портали, журнали, чати і т.д.
А як же в Україні з готами? Звичайно ж, те, що з'являється на Заході, українці через консервативність менталітету сприймають не так швидко. Можливо, у дечому це і позитивна риса національного характеру. Із відомих наразі джерел перші готичні формації з’явилися у Києві (Київський Готичний Клан) та Тернополі (Готичний Клуб “Гаммадіон” ). Із 1999 року в Інтернеті утворюється віртуальне об'єднання готів Український Готичний Портал (www.gothic.com.ua), який на сьогодні є одним із кращих українських музично-мистецьких ресурсів українського Інтернету, хоча, на жаль, російськомовним.
Хоча формації готів з’явилися в Україні досить-таки недавно, та музичні команди готичного спрямування існували з середини 80-х. Відомі широкому колу шанувальників серйозної музики такі гурти, як “КОМУ ВНИЗ” (для когось, можливо, це буде відкриттям, проте ці похмурі козаки успішно виступили на кількох європейських гот-фестивалях), “ВІЙ”, “ВІНКИ” (на час написання статті виступали на готичному фестивалі в Німеччині), серед молодших ватаг уваги заслуговує “AUDI SILE”. Щомісяця в знаному андеграундному клубі “Лялька” у Львові (який, до речі, повним ходом починає здобувати статус української готичної столиці), відбуваються готичні вечірки “НЕКРОПОЛІС”, що організовує гот-клуб “ГАММАДІОН” (між іншим, є об’єднанням готів-християн традиційних українських конфесій). Кілька подібних заходів відбулися у Тернополі та Києві. Зовсім недавно у Львові утворено ще одну готичну формацію - Львівський Готичний Клан. За деякими чутками зараз українські готи готують ґрунт для проведення першого фестивалю. Як бачимо, готика в Україні росте і брунькується.
У той час, коли в атмосфері спопсованості суспільства, задухи та атрофії рок-культури, здається, що все поглинуто масовкою та кічем, коли сприйняття того, що зветься творчістю, не потребує напруження волі і польоту фантазії, постає нова альтернатива старому – готична культура. Це симбіоз, поєднання найкращого, найблагороднішого із різних напрямків музики, арту та літератури загалом, що звертається до свого древнього коріння, це високий дух, можливо, у чомусь похмурий і сумний, але водночас такий творчий і життєстверджуючий

все таки загорел. мля.вот стараешься быть картинкой, а тут пляццкое солнце.
в сумке Лимонова книжка, свитер из дыр и маска для волос. Центр - духовка. Снова встретил того интеллигентного типа. узнали. улыбнулись. приятно.

хорошо банку пива после работы - от метро до дома и на лавочке присесть с сигареткой и книгой. стыдно немного что иду с банкой и сигаретой. некрасиво это, но не собираюсь отказываться от маленьких радостей, чтобы кто-то думал обо мне иначе.

сижу на лавочке - люблю когда мне улыбаются совсем маленькие дети. Я тоже улыбаюсь в ответ. тоесть сначала - глазенки круглые - а я улыбаться начинаю. и они в ответ. а мамаши их в спину потталкивают. да не обижу я, это я так черный и страшный, а внутрти я океанище нежности.

люблю сбежать из дома, а сейчас и дома нет. помоему. ко мне уже привыкли-прикипели, в экспедицию пора, чтоб через пару недель я снова воспринимался не как теплое тело на диване, а как божье откровение. хотя теперь не поможет. мои стеклышки цветные из рамы высыпались.хорошего должно быть мало. дорога зовет, черт возьми. мот надо взять у Стерха и отпуск у начальства. и - как хорошо... давно в седло не садился. все пешком, все украдкою....

дальше то что?

угрызения совести?
или не угрызения?
на фоне всего сегодняшнего утомительного дня я даже не могу понять что это.
Вобщем я сегодня совершил плохой поступок. А дело было так:

Вышел из метро, едучи с работы. Вполне довольный жизнью и собой и решил по дороге домой срулить за пивкомъ в ларьки у метро. Уже на подходе обратил внимание на девочку наверное лет 16 херкоидного вида(джинсы в сочетании с плохопрокрашенными волосами, перчатки сетка и анх, что моя ладонь.Она сиделан а корточках прислонившись к стене магазина спиной и опустив голову. Прошел мимо машинально ее отметив. Зашел в магазин - большая очередь. и тут я просто почувтвовал что скорее всего она попала в беду. решил купить пига, и если она еще будет сидеть, подойти и хотя бы спросить что случилось. Жалко стало. Вышел - сидит. Я медленно пошел мимо - весь такой сука пафосный. А она сидит и смотрит все в асфальт. Я остановился недалеко. и что-то так в голове - внутренний голос: "а на хер тебе это надо то? А если она ужратая или обдолбанная, ты же возьмешься ее до дома тащить, а если она в Химках живет? а если она неадекватно отреагирует, а тут гопоты как грязи..." я такой :"так, внутренний голос, притухни, сердцем чсую - беда у ребенка, а я сцуко готишное стою тут и боюсь подойти" а внутренний голос:"да-да, подойди, выясни что она в говно пьянная и без денег, а ей в химки ехать, и отправься провожать ее, знаю тебя, как в том году тащил на себе парнишку примерно в том самом ужрато-депрессивном состоянии, потому что пожалел человека и потащил вообще на шесть станций по желдору, чем тебе до дома тогда было... и Саня-Серафим, как ты его первый раз видел и всю ночь ему моск лечил и не давал руки резать.... а у тебя с утра давление было 40 на 60 между прочим...."
Я уже сделал шаг по направлению к ней - но из магазина вышли гопы, которые ко моему пирсингу примахались еще пока я пиво покупал... и внутренний голос пересилил. я бросил сигарету....
И РАЗВЕРНУЛСЯ ПО НАПРАВЛЕНИЮ К ДОМУ, СДЕЛАВ ВИД ЧТО ЭТО МЕНЯ НЕ КАСАЕТСЯ.
а внутренний голос: "вот и правильно, иди, отдыхай, не твое это дело"
пиво показалось горьким.
____________

прощло полтора часа а я все в таком же поганном настроении. решил написать об этом, может полегче станет. хоть любимый меня и спросил одну вещь:"тебе-говорит,- когданть пафосные готы помогали?" вобщем все свелось к установленному порядку вещей.

весьма хреново себяы чувствую....

и дом невидимых львов. справа от меня - Мист.